ТЕМА 4. ОБОРОТНІ ЗАСОБИ ПІДПРИЄМСТВА 4.1. Оборотний капітал підприємства 4.2. Процес формування та нормування оборотного капіталу 4.3. Оцінювання ефективності використання оборотних засобів 4.1. Оборотний капітал підприємства Оборотні засоби (кошти) - це сукупність коштів підприємства що авансуються на створення і  використання   оборотних фондів та фондів обігу для  забезпечення  безперервного  процесу  виробництва  та  реалізації  продукції і забезпечення безперервного їх кругообігу. Оборотні фонди – це ті засоби виробництва, які повністю споживаються в кожному технологічному циклі виготовлення продукції і повністю переносять свою вартість на вартість цієї продукції. Їхнім речовим змістом є предмети праці, а також деякі засоби праці (ті, які мають термін служби менше одного року). Оборотні фонди поділяються на: – виробничі запаси – це предмети праці, які ще не залучені у виробничий процес і знаходяться на складах підприємства у вигляді запасів (сировина, матеріали, паливо тощо); – незавершене виробництво – це предмети праці, які ще не пройшли всіх стадій обробки, та перебувають безпосередньо на робочих місцях або в процесі транспортування від одного робочого місця до іншого; – витрати майбутніх періодів (витрати, здійснені в цьому періоді, які будуть погашені в майбутньому). До їх складу входять: раціоналізація і винахідництво; проектування різних заходів; придбання різного роду інформації; переплата газет, журналів. Поруч з оборотними фондами на підприємстві є фонди обігу, тобто ті, які функціонують у сфері обігу (реалізації продукції). До них належать: – готова продукція на складах підприємства; – готова продукція, яку відвантажено і перебуває в дорозі (але не оплачена); – грошові кошти на розрахунковому та інших рахунках; – гроші в касі; – товари на складі; – дебіторська заборгованість (сума заборгованості на користь підприємства за товари, роботи, послуги, а також за розрахунками з бюджетом, виданими авансами тощо). Дебіторська заборгованість представлена такими її видами: векселі одержані, заборгованість за товари, роботи, послуги; заборгованість за розрахунками. Векселі одержані – це заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію, яка забезпечується векселем. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги – це заборгованість покупців або замовників за реалізовану їм продукцію і товари для перепродажу (крім заборгованості, яка забезпечена векселем). Надання продукції в кредит сприяє зростанню обсягів реалізації, але існує ризик її неповернення боржником, тобто виникнення безнадійної дебіторської заборгованості. Оборотні засоби поділяються на нормовані та ненормовані. До нормованих належать всі оборотні фонди і продукція на складах. Всі решта – не нормуються. За рівнем ліквідності розрізняють оборотні засоби найліквідніші (грошові кошти та їх еквіваленти, поточні фінансові інвестиції); ті, що швидко реалізуються (дебіторська заборгованість та інші оборотні активи); ті, що повільно реалізуються (запаси). Така класифікація застосовується при аналізі ліквідності балансу, який полягає у порівнянні ліквідних засобів із зобов’язаннями підприємства, які згруповані за термінами погашення. 4.2. Процес формування та нормування оборотного капіталу Нормування – це процес обчислення тієї частини оборотних активів (запасів та затрат), яка потрібна підприємству для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва, реалізації продукції. Основним завданням нормування є розроблення на кожному підприємстві економічно обґрунтованих норм та нормативів власних оборотних активів, які забезпечують прискорення обігу та найбільш ефективне використання матеріальних і фінансових ресурсів. Норма витрат матеріальних ресурсів – це гранично допустима кількість сировини, матеріалів, палива, енергії, яка може бути використана для виробництва одиниці продукції визначеної якості. Матеріальні запаси поділяються на поточні, страхові, технологічні, транспортні. Визначають також середній та максимальни...